Транспорт Херсона

Сегодня наткнулся на статью из газеты "Магистраль": http://www.magistral-uz.com.ua/articles/kudi-prjamue-strum.html. Статья содержит план электрификации ж/д участков, в том числе, Долинская-Джанкой.

Знаете, всё-таки я понимаю почему отменяют поезда по Херсону. Во первых это дорого и еслт убытки в миллионах, то пусть даже у Уз эти деньги е сть но всё таки от таких лямов я бы как директор плакал. Во вторых разгрузка линии, получается в строй бригадах есть больше времени строить электрофикацию и может дополнительные пути, а в 3 пункте хотелось бы отметить, что в любые стороны из Херсона действительно только сёлы и может в месяц и все то прездят на поездах, но смотрите сколько стоит топливо, если идёт больше расхода денег чем они приходят то это решает кажд. километр.

Начался 2012 год .... может кто-то что-то знает ? А то УЗ и Магистраль молчит (

В конце октября 2011 возвращался из Харькова поездом Харьков-Херсон. Особой деятельности, связанной с электрификацией, тогда не заметил, но на перегоне Чернобаевка-Херсон, начиная приблизительно от путепровода объездной автодороги до ж/д моста через р. Веревчина, наблюдал вдоль железной дороги с левой стороны по ходу состава расчищенный бульдозерами участок шириной метров 5, очевидно, под второй путь.

На станции Большие Копани складированы опоры контактной сети. Лежат, правда уже больше года.

Вот !!!!!!!

До 2016 року Укрзалізниця електрифікує близько 1,5 тис. км колії

До 2016 року Укрзалізниця електрифікує 1467 км колії, орієнтовна вартість виконання робіт – близько 16 млрд грн., - повідомив начальник Головного управління електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Віталій Максимчук. «Рішення про електрифікацію конкретної ділянки приймається з двох причин – або у рамках програми розділення пасажирського і вантажного ходів - для того, щоб підвищити швидкість пасажирського руху. Іншою причиною є електрифікація найбільш вантажонапружених ділянок. Для прикладу, електрифікація дільниці Волноваха-Запоріжжя є частиною електрифікації напрямку Кривбас-Донбас, за яким перевозяться великі обсяги стратегічної сировини. Також перспективним для нас є напрямок у бік Одеських портів», - розповів Віталій Максимчук.

Крім того, зусилля залізничників у найближчі роки будуть зосереджені на створення другого електрифікованого ходу на Крим. «Ділянка Долинська - Миколаїв - Херсон - Джанкой. Це створення другого електрифікованого пасажирського ходу на Крим, що дозволить збільшити кількість поїздів та їх швидкість. Реалізацію проекту заплановано розпочати у 2014 році, і не виключено, що для електрифікації будуть залучені кредитні кошти. Нині ми готуємо проектну документацію, техніко-економічне обґрунтування», - зазначив В.Максимчук.

Основні напрямки, де упродовж наступних років будуть вестися роботи:

- Волноваха – Камиш-Зоря – Запоріжжя - переважно для вантажного руху для забезпечення перевезень сировини з регіону Кривого Рогу та Запоріжжя на металургійні підприємства Донецького регіону та Маріуполя;

- Знам’янка – Долинська – Миколаїв – Херсон – Вадим – Джанкой, який є змішаним для руху вантажних і пасажирських поїздів і є необхідним для створення другого електрифікованого ходу на південь до Криму та портів Чорного моря;

- Фастів – Житомир – Новоград - Волинський, електрифікація якого є необхідною для відхилення руху вантажних поїздів з основного пасажирського коридору на дільниці Фастів-Козятин;

- Миколаїв – Колосівка, який дозволить разом з електрифікацією дільниць Долинська – Миколаїв – Херсон – Вадим – Джанкой здійснювати вантажні та пасажирські перевезення із Одеси на Крим і на Північ країни;

- Ворожба – Суми – Люботин на напрямку Конотоп – Люботин – Полтава і далі на Захід і Південь, необхідного для розвантаження напрямку Конотоп – Дарниця – Київ і далі на Львів;

- Красноград – Новомосковськ для впровадження швидкісного руху на напрямку Київ – Дніпропетровськ.

http://uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/308633/

Олександр Вілкул: Розвиток залізничної інфраструктури підвищить логістичний потенціал держави

...
Програмою економічної активізації на 2013-2014 роки, яка розроблена Урядом України на доручення Президента України, передбачено придбання у вітчизняних виробників кілька тисяч вантажних та пасажирських вагонів, електропоїздів, а також реалізацію низки проектів з модернізації залізничної інфраструктури. Зокрема, за словами Олександра Вілкула, буде проведена електрифікація залізничних напрямків Волноваха – Комиш-Зоря – Запоріжжя, Долинська – Миколаїв –Колосівка, а також побудовано новий двоколійний Бескидський тунель.
...
Довідково: Відповідно до Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» Укрзалізниця реалізує Програму електрифікації залізниць України. Зокрема, проведені проектно-вишукувальні роботи з електрифікації дільниць Волноваха – Комиш-Зоря – Запоріжжя, Колосівка – Миколаїв, Долинська – Миколаїв – Херсон – Джанкой та направлені на експертизу до ДП «Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба Української державної будівельної експертизи». Крім цього, розпочато роботи, спрямовані на збільшення пропускної здатності залізничних колій у напрямку морських торговельних портів у містах Іллічівську, Одесі та Южному.
...

http://uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/page-2/338770/

Укрзалізниця працює над збільшенням полігону електрифікованих колій

У залізничній галузі здійснюються заходи з удосконалення технології перевізного процесу, що є одним із пріоритетних напрямків енергозбереження на залізничному транспорті. Зокрема, триває системна робота щодо збільшення полігону електрифікованих колій.
Так, за період з 2000 по 2012 рік Укрзалізницею електрифіковано близько 1223,6 км колій, а за роки незалежності - близько 2102,4 км колій, що збільшило в цілому полігон електротяги на 25%. Завдяки цьому на сьогодні по Укрзалізниці питома вага електротяги у загальному вантажообігу становить 90,6%, собівартість перевезень на електрифікованих лініях на сьогодні на 55-60% нижча.
Нині експлуатаційна мережа залізниць України – це майже 22 тис. км колій, з яких електрифіковано 47,4%. Залізничний транспорт є однією із базових галузей національної економіки та основою транспортної системи країни, забезпечує понад дві третини загального вантажо- та пасажирообігу, відіграє значну роль у забезпеченні внутрішньодержавних і зовнішніх економічних зв’язків України. Електрифікація залізничних напрямків сприяє задоволенню потреб національної економіки у перевезеннях, підвищенню пропускної та провізної спроможності залізничного транспорту. До того ж це сприяє підвищенню рівня екологічної безпеки.
У галузі діє Програма електрифікації залізниць України на 2011-2016 роки, відповідно до якої у 2014 році планується розпочати роботи з електрифікації дільниць Долинська – Миколаїв (148 км), Миколаїв-Колосівка (105 км) та Волноваха-Комиш-Зоря-Запоріжжя (240 км). Електрифікація зазначених дільниць дасть змогу скоротити споживання дизельного палива на 77,2 тис. тонн на рік та зменшити викиди в атмосферу на 250,9 тис. тонн на рік.
Електрифікація напрямку Долинська – Миколаїв – Колосівка одночасно із модернізацією колії , систем сигналізації та зв’язку дозволить перевозити цим маршрутом частину вантажопотоку з перевантаженого напрямку Знам’янка-Помічна-Колосівка.
Завдяки електрифікації напрямку Волноваха-Комиш-Зоря-Запоріжжя відбудеться підвищення швидкостей руху, маси поїздів та перерозподіл вантажних потоків між зазначеним напрямком і напрямком Донецьк-Чаплине-Синельникове-Запоріжжя.
Нагадаємо, за останні 12 років енергоємність залізничного транспорту зменшилась на 41,8%.

Довідково:
Електрифікація дільниць Долинська – Миколаїв, Миколаїв-Колосівка та Волноваха-Комиш-Зоря-Запоріжжя передбачена Національним планом дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» за напрямом «Розвиток транспортної інфраструктури» та «Державною програмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки». Реалізацію цих проектів планується здійснити за залучені кошти міжнародних фінансових організацій.

http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/page-3/357417/

Електрифікація дільниці Долинська — Миколаїв Одеської залізниці покращить екологічний стан регіону

Електрифікація дільниці Долинська — Миколаїв Одеської залізниці позитивно позначиться на екологічному стані регіону. Зокрема, електрифікація лінії зменшить викиди в атмосферне повітря за рахунок переходу від експлуатації тепловозів до використання електровозів. Про це свідчать розрахунки спеціалістів служби колії Одеської залізниці та Одеського проектно-вишукувального інституту залізничного транспорту України.
Розпочати роботи з електрифікації дільниці Долинська – Миколаїв (148 км) планується у 2014 році в рамках Програми електрифікації залізниць України на 2011-2016 роки.
Експлуатація об'єктів, які будуть споруджені за проектом, не вплине на грунт, геологічне середовище, мікроклімат, рослинний та тваринний світ, заповідні об'єкти.
Завдяки переходу на автоматичне керування стрілками підвищиться якість обслуговування пасажирських поїздів і швидкість пропуску поїздів, що здійснюють вантажні перевезення.
Під час електрифікації здійснюватимуться заходи з розміщення та утилізації твердих побутових та промиcлових відходів, зокрема, люмінісцентних ламп, акумуляторів тощо. Акумуляторні батареї направлено у спеціалізовані підрозділи залізниці для переплавки і повторного використання матеріалу свинцевих плаcтин і акумуляторних ємностей.
Нагадаємо, що проект електрифікації дільниці Долинська — Миколаїв є пріоритетним напрямком роботи Одеської залізниці та Укрзалізниці. Реалізація проекту дозволить значно збільшити обсяги вантажоперевезень на порти Миколаївського та Одеського регіонів. Перевезення вантажів у напрямку портів Миколаївського регіону на дільниці Долинська – Миколаїв є пріоритетнішими та економічно вигіднішими, у порівнянні з перевезеннями на дільниці Апостолове – Миколаїв, адже ця дільниця коротша та має пологіший профіль перегонів, що дозволяє пропускати великовагові поїзди, а це, у свою чергу, – раціональне використання локомотивного парку, локомотивних бригад, оптимальне використання пропускної спроможності.
Собівартість перевезень електротягою набагато нижча за тепловозну, що також свідчить про ефективність вкладення коштів у електрифікацію. До кінця року залізничники вирішують питання відведення земельних ділянок для будівництва мереж зовнішнього електропостачання. Виконання даних обсягів робіт активно сприятиме нарощенню експортного потенціалу України.

http://uz.gov.ua/press_center/latest_news/357639/

P.S. А разве есть на участке Долинская-Николаев станции не с автоматическим, а с "ручным" управлением стрелками (разумеется, на магистральном ходу)?

О, а Херсон будет тепловозным раем ещё ) Радует, а то люблю на родине перед сном послушать звук 10Д100 ))

И нюхнуть из черной тучки, им производимой? о_О.
Да вы оригинал, однако)))). Вчера проходил мимо этого пепелаца, а он в меня оной тучкой пыхнул. Мало не показалось.

Ну вам местным может надоело, а для меня большая ностальгия. Тот же запах дизеля, рев, не резкий разгон, мягкость хода.

Как следует из анализа информации, периодически подаваемой на сайте УЗ и размещаемой здесь (см. посты выше), Херсону тоже не очень долго суждено быть "тепловозным раем". Электрификацию участка Долинская-Николаев, очевидно, следует расценивать еще и как начальный этап электрификации направления Долинская-Николаев-Херсон-Джанкой с созданием альтернативного электрифицированного хода на Крым, что предусмотрено Программой электрификации железных дорог Украины.
Весь вопрос состоит в том, когда дотянут контактную сеть до Херсона. Смею предположить, что еще не скоро, поскольку, сами понимаете, финансовое благополучие УЗ, как и государства Украина, "оставляет желать много лучшего", а инвесторы не спешат вкладывать средства в такие столь масштабные проекты.
Даже предположив, будучи оптимистом, что электрификацию направления Долинская-Николаев-Херсон-Джанкой закончат к 2016 году, как и планировалось, то и в этом случае останется тепловозный участок Херсон-Апостолово. И наслушаться "музыки" дизельных локомотивов или "наглотаться" дымка ими производимого, а также насладиться плавностью разгона состава под "руководством" 2ТЭ10М можно будет вдоволь.
Поэтому, уважаемые господа, сильно не огорчайтесь! Думаю, будут удовлетворены и любители локомотивов на электрической тяге, и почетатели тепловозов.

Так туда почти ничего не ходит :-D

Движение на участке Херсон-Снигиревка-Апостолово, действительно, гораздо слабее, чем в/из Джанкоя, но оно есть. Я бы не сказал, что на участке Херсон-Снигиревка практически ничего не ходит. Кроме ежедневного пассажирского Херсон-Киев, Запорожье-Одесса (через день), по пятницам и воскресеньям - пригородный Херсон-Нововеселая, есть информация о возобновлении движения пригородного поезда Херсон-Апостолово (ходит в действительности он или нет, не знаю). Кроме того, на участке Николаев-Снигиревка-Апостолово добавляется ежедневный Херсон-Харьков (в случае электрификации участка Херсон-Николаев маловероятно, что данный поезд будет отправляться с Херсона на Николаев под электровозом, чтобы в Николаеве осуществлять смену локомотива). Что касается грузовых составов, то в июне 2013 практически ежедневно по пути на работу/ с работы наблюдал приличной длины составы из зерновозов, цистерн с топливом, крытых вагонов под 2ТЭ10М, направляющихся из/в Снигиревку. Я уже не говорю о ЧМЭ3, одиноких или с несколькими вагонами - это явление довольно частое. Так что, думаю, участок Херсон-Снигиревка несправедливо считать "полумертвым". Движение там есть, надеюсь, что оно сохранится и в случае электрификации.

Де буде струм?

Наприкінці травня в Укрзалізниці затвердили Програму електрифікації залізниць на 2015—2020 рр. У рамках шести проектів передбачається електрифікувати понад 860 км колії на Одеській, Львівській, Південно-Західній та Придніпровській магістралях.
При цьому три напрямки (Ковель—Ізов—Держкордон, Бердичів—Житомир—Коростень—Овруч—Держкордон і Чернігів—Горностаївка—Держкордон) для енергетиків є принципово новими, а три (Волноваха—Комиш-Зоря—Запоріжжя, Долинська—Миколаїв та Миколаїв—Колосівка) — лишилися «у спадок» від аналогічної програми, яка реалізовувалася в галузі з 2011 р.
Нагадаємо читачам, що, згідно з минулою програмою, саме у 2014—2015 рр. роботи на дільницях Одеської та Придніпровської залізниць мали якщо не завершуватися, то йти повним ходом. Анексія Криму, війна на Сході країни і, як наслідок, відсутність фінансування змушували фахівців відкладати виконання планів. Наразі ж відтягувати старт щонайменше недоцільно. «На сьогодні електрифікація дільниць Долинська—Миколаїв, де створюватиметься другий електрифікований хід, та Миколаїв—Колосівка є пріоритетною для галузі, адже сприятиме підвищенню ефективності вантажних перевезень до портів Одеси й Миколаєва та пасажирів до південноукраїнських курортів. Важливо й те, що на ці проекти практично готова й погоджена необхідна робоча документація. Протягом 2016—2017 рр. роботи на цих дільницях цілком можуть бути завершені. Серед іншого тут з’являться дві нові тягові підстанції (Миколаїв і Новополтавка) та три райони контактної мережі (Миколаїв, Новий Буг і Явкіно). Побудують також 70 км ліній зовнішнього електропостачання на 150 кВ», — коментує начальник Департаменту електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Віталій Максимчук.
Ще один актуальний напрямок електрифікації — Волноваха—Комиш-Зоря—Запоріжжя, що забезпечує перевезення сировини з регіону Кривого Рогу та Запоріжжя на металургійні підприємства Донецького регіону та Маріуполя. Етап проектування робіт уже в минулому. Та, зважаючи на події в країні, було вирішено приступити до електрифікації пізніше, у 2017—2018 рр. Хочеться вірити, що в регіон повернеться мир, і вже через кілька років ми обов’язково розкажемо нашим читачам про те, що залізничні енергетики успішно подолали найскладніший, найдовший (240 км) і найдорожчий (через необхідність зведення великої кількості тягових підстанцій) етап цієї п’ятирічної Програми. Вперше за тривалий час до Програми електрифікації включено і Львівську залізницю. Про електрифікацію ділянки Ковель—Ізов—Держкордон, який є частиною міжнародного транспортного коридору, львів’яни мріяли ще з 2001 р. Проте ще кілька років тому цей напрямок вважали перспективним, але не першочерговим. Після всіх геополітичних змін нескладно спрогнозувати, що вже найближчим часом цей напрямок буде затребуваний, тож 
електрифікація вказаної дільниці забезпечить пропускання поїздів без зміни виду тяги, а відповідно — і без додаткових втрат часу. В четвертому кварталі поточного року планується виконати техніко-економічне обґрунтування цих робіт. У цьому році аналогічні підготовчі роботи проводитимуться і на дільниці Коростень—Овруч—Держкордон. Проте електрифікація тут розгорнеться трохи пізніше.
На 2019—2020 рр. енергетики залишили електрифікацію пасажирського ходу на Білорусь Чернігів—Горностаївка—Держкордон. «Враховуючи активні темпи електрифікації у наших білоруських колег, за кілька років вони вже працюватимуть біля наших кордонів. Нескладно здогадатися, що наступним їхнім кроком буде пропозиція об’єднати наші зусилля, адже перевезення на електротязі набагато вигідніші», — коментує заступник начальника Департаменту електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Вадим Борзенков.
Безумовно, у якнайшвидшій електрифікації всіх цих напрямків зацікавлені як залізничники, так і держава. Так, на сьогодні собівартість перевезень теплотягою на 55—60 % більша, ніж електротягою. На закупівлю дизельного пального залізниці витрачають кошти, сумірні з витратами на закупівлю електроенергії на електротягу. І це при тому, що обсяги перевезень на теплотязі становлять усього 9 % від загальних обсягів перевезень. Електроенергію країна виробляє самотужки, тож зменшення імпорту пально-мастильних матеріалів сприятиме енергетичній незалежності України та суттєвій економії в галузі.

Тетяна Королюк
"Магістраль", 3 червня 2015 р.
http://www.magistral-uz.com.ua/articles/de-bude-strum.html