Де буде струм?Наприкінці травня в Укрзалізниці затвердили Програму електрифікації залізниць на 2015—2020 рр. У рамках шести проектів передбачається електрифікувати понад 860 км колії на Одеській, Львівській, Південно-Західній та Придніпровській магістралях.
При цьому три напрямки (Ковель—Ізов—Держкордон, Бердичів—Житомир—Коростень—Овруч—Держкордон і Чернігів—Горностаївка—Держкордон) для енергетиків є принципово новими, а три (Волноваха—Комиш-Зоря—Запоріжжя, Долинська—Миколаїв та Миколаїв—Колосівка) — лишилися «у спадок» від аналогічної програми, яка реалізовувалася в галузі з 2011 р.
Нагадаємо читачам, що, згідно з минулою програмою, саме у 2014—2015 рр. роботи на дільницях Одеської та Придніпровської залізниць мали якщо не завершуватися, то йти повним ходом. Анексія Криму, війна на Сході країни і, як наслідок, відсутність фінансування змушували фахівців відкладати виконання планів. Наразі ж відтягувати старт щонайменше недоцільно. «На сьогодні електрифікація дільниць Долинська—Миколаїв, де створюватиметься другий електрифікований хід, та Миколаїв—Колосівка є пріоритетною для галузі, адже сприятиме підвищенню ефективності вантажних перевезень до портів Одеси й Миколаєва та пасажирів до південноукраїнських курортів. Важливо й те, що на ці проекти практично готова й погоджена необхідна робоча документація. Протягом 2016—2017 рр. роботи на цих дільницях цілком можуть бути завершені. Серед іншого тут з’являться дві нові тягові підстанції (Миколаїв і Новополтавка) та три райони контактної мережі (Миколаїв, Новий Буг і Явкіно). Побудують також 70 км ліній зовнішнього електропостачання на 150 кВ», — коментує начальник Департаменту електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Віталій Максимчук.
Ще один актуальний напрямок електрифікації — Волноваха—Комиш-Зоря—Запоріжжя, що забезпечує перевезення сировини з регіону Кривого Рогу та Запоріжжя на металургійні підприємства Донецького регіону та Маріуполя. Етап проектування робіт уже в минулому. Та, зважаючи на події в країні, було вирішено приступити до електрифікації пізніше, у 2017—2018 рр. Хочеться вірити, що в регіон повернеться мир, і вже через кілька років ми обов’язково розкажемо нашим читачам про те, що залізничні енергетики успішно подолали найскладніший, найдовший (240 км) і найдорожчий (через необхідність зведення великої кількості тягових підстанцій) етап цієї п’ятирічної Програми. Вперше за тривалий час до Програми електрифікації включено і Львівську залізницю. Про електрифікацію ділянки Ковель—Ізов—Держкордон, який є частиною міжнародного транспортного коридору, львів’яни мріяли ще з 2001 р. Проте ще кілька років тому цей напрямок вважали перспективним, але не першочерговим. Після всіх геополітичних змін нескладно спрогнозувати, що вже найближчим часом цей напрямок буде затребуваний, тож
електрифікація вказаної дільниці забезпечить пропускання поїздів без зміни виду тяги, а відповідно — і без додаткових втрат часу. В четвертому кварталі поточного року планується виконати техніко-економічне обґрунтування цих робіт. У цьому році аналогічні підготовчі роботи проводитимуться і на дільниці Коростень—Овруч—Держкордон. Проте електрифікація тут розгорнеться трохи пізніше.
На 2019—2020 рр. енергетики залишили електрифікацію пасажирського ходу на Білорусь Чернігів—Горностаївка—Держкордон. «Враховуючи активні темпи електрифікації у наших білоруських колег, за кілька років вони вже працюватимуть біля наших кордонів. Нескладно здогадатися, що наступним їхнім кроком буде пропозиція об’єднати наші зусилля, адже перевезення на електротязі набагато вигідніші», — коментує заступник начальника Департаменту електрифікації та електропостачання Укрзалізниці Вадим Борзенков.
Безумовно, у якнайшвидшій електрифікації всіх цих напрямків зацікавлені як залізничники, так і держава. Так, на сьогодні собівартість перевезень теплотягою на 55—60 % більша, ніж електротягою. На закупівлю дизельного пального залізниці витрачають кошти, сумірні з витратами на закупівлю електроенергії на електротягу. І це при тому, що обсяги перевезень на теплотязі становлять усього 9 % від загальних обсягів перевезень. Електроенергію країна виробляє самотужки, тож зменшення імпорту пально-мастильних матеріалів сприятиме енергетичній незалежності України та суттєвій економії в галузі.
Тетяна Королюк"Магістраль", 3 червня 2015 р.
http://www.magistral-uz.com.ua/articles/de-bude-strum.html